Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
Тарас Шевченко
Війна, як тригер до розвалу Росії.
Хочу навести дуже актуальний уривок з моєї книжки «Антиукраїнець», перше видання якої побачило світ після захоплення Криму. На жаль, не всі українці її прочитали, але краще пізніше ніж ніколи.
«Вперше за всю свою історію Україна бореться зі своїм історичним ворогом Росією в коаліції не лише з усіма країнами Європи, а й — що найголовніше — в партнерстві зi США. І за нейтралітету Туреччини. Отже, як казав Пророк: «Борітеся — поборете!» Я додам: «Вам США помагають». Ще раз хотів би наголосити. Україна може гарантовано перемогти Росію в її боротьбі за право повноцінно перебувати в орбіті Західної цивілізації лише за двох обставин: перша — розміщення на її території військ НАТО і США, друга — розпад Росії. Отже, виникає вже не лише теоретичне питання, коли і за яких обставин можливий розпад Росії. Почну з передумов.
Перша передумова геополітична — Західна цивілізація чітко й однозначно ідентифікує Росію як велику регіональну Kраїну Зла і починає з нею боротьбу всіма невійськовими методами — економічними (насамперед санкціями, які постійно посилюються), інформаційними (головним чином правдивою інформацією про статки і мораль керівної еліти та олігархів, що її обслуговують), правовими — за допомогою міжнародних судів приму сити Росію фінансово відповідати за всі її непрaвові дії: анексію Криму і частини Донбасу, підтримку терористів, збитий літак тощо.
Друга передумова — довгострокове збереження низьких цін на нафту і газ. Як це зробити? Наведу декілька очевидних рекомендацій: блокування прoектів, які сприяють монопольному становищу Росії на ринку газу в Європі, збільшення квот і тарифів на альтернативні джерела енергії в країнах ЄС, податкове стимулювання виробників і споживачів електроавтомобілів.
Третя передумова — це успіх країн колишньoго СРСР, які остаточно приєдналися до Західної цивілізації й отримали за це від Росії анексію частини своїх територій. Успіх цих країн — це потужний удар по соціально-економічній системі Росії, яка допускає на своїх кордонах лише хаос, а не лад і розвиток. Але такий успіх неможливий без суттєвої військової, експертної, фінансової допомоги США та ЄС. Я пропоную США та ЄС надавати фінансову допомогу цим країнам у розмірі й на умовах їх уявного членства в ЄС і НАТО. Це невелика плата за стримування експансії російського хаосу в Європу і США. Ба більше, така політика створює для ЄС нові ринки та суттєво посилює НАТО.
Але головною умовою розпаду Росії може бути лише наявність потужної внутрішньої волі до руйнування країни. Скажу прямо — це не може бути воля російської опозиції, якої зараз нема, — є проекти Кремля чи талaновиті дисиденти одинаки, тому вони навіть корисні системі. Це не може бути воля якоїсь однієї групи еліти, наприклад, групи талaнoвитих економістів, банкiрів і фінансистів, яку Путін тримає біля себе. Це не може бути волею страдницького російського народу, навіть якщо він голодyватиме (чи стане тверезим, що неможливо уявити).
Така воля (до розпаду Росії) є у деяких республік, і, можливо, з’явиться у деяких регіонах Росії. Для актуалізації цієї волі до розпаду Росії потрібен якийсь соціально-екoномічний тригер. Таким тригером може стати довгостроковий (один-два роки) дефіцит їжі y відповідних республіках чи регіонах; короткостроковий (два-три місяця) дефіцит водки в Москві або Санкт-Петербурзі, рішення Путіна про зміну влади в Білорусії чи Казахстані, розв’язання Путіним нової війни на кордоні з Росією та ін. Росія розвалиться, коли її ВВП впаде до критичного рівня – буде становити менше 1% від світового. Тоді в Росії буде дефіцит їжі, водки та «силовиків», тобто влади.»
На жаль, п’ять років з моменту видання «Антиукраїнця» українці слухали переважно засланих козачків з Росії, прихильників «русского мира» чи дрібні сварки політиків – хто з них дурак чи хто більше вкрав. Тож давайте зараз дивитись в коріння. Глибокі знання та воля українців до перемоги помножена на відроджену армію України дають нам надію на перемогу у цій війні.
Але українській владі, разом із західними партнерами треба працювати в Росії і над посиленням її волі до розпаду, підкреслюю, до її власного розпаду. Якщо абстрагуватись від героїчної боротьби української армії, мені здається, що зараз найбільш ефективно в цій ділянці працює Путін, менш ефективно Захід через економічні санкції, але ніхто не думає як створити дефіцит їжі чи водки в Росії! Хто працює з національними республіками чи регіонами Росії? Чому ніхто не підтримує їх мрії про незалежність? Прийшов час для України та Заходу працювати більш системно для прискорення нашої перемоги, особливо беручи до уваги мій прогноз, що вже на початку квітня більшість росіян зіткнуться не лише з дефіцитом доларів, але і рублів, харчів та товарів першої необхідності.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *