Думки не для всіх.
Що саме ми святкуємо: Великдень чи Пасху (Песок)? Кожен святкує своє свято, хтось навіть обидва. Я належу до останніх.
Пасха (Песок), більш давнє Свято, воно бере початок з міфу про покарання єгиптян за їх утиски євреїв в Єгипті. Кара єгиптян Богом була жахливою: хлопчиків-первинців всіх єгипетських сімей було вбито, а всіх дітей євреїв залишили живими. Далі воно трансформувалось у свято звільнення евреїв від єгипетського рабства.
Для мене символізм грає велике значення. Євреї майже 400 років були у рабстві фараонів Єгипту, а українці перебували у рабстві Росії 337 років. Тому я пов’язую Пасху зі звільненням українців від російського рабства, хоча в Україні залишилось ще багато українців — рабів «русского мира». Але новий Закон про українську мову та створення ПЦУ допоможе їм (українцям з рабською душею) вичавити з себе рабську душу.
Великдень — більш сучасне і зрозуміле для нас свято. Воно також багато чому може нас навчити. Безумовно, життя неможливе без страждань і жертв. Але саме через жертви долаються страждання, а на землі будується Рай. Христос приніс у жертву своє життя заради спасіння людей, а Бог приніс у жертву свого сина. Це — урок для українців: хочете кращого життя, а може і перепустку до Раю, принесіть у жертву рабські цінності московсько-православної цивілізації. Співставте жертву Христа і жертви, на які Ви маєте піти заради Вашого гідного життя й особливо майбутнього Ваших дітей: вживати і вивчати не російську, а українську та англійську мови, ходити не в російську, а українську церкву, підтримувати на виборах не проросійські сили і корупціонерів, а українську еліту, яка не зв’язана з корупцією. Спочатку це буде важко і не дуже комфортно. А Ви подумайте, чи було комфортно Христу висіти на христі заради Вашого спасіння?
На Великдень треба не лише і не стільки святити паски та цілуватися, а треба думати, що Христос воскрес для того, щоб і Ви, українці, нарешті воскресли та діяли.