Українцям потрібна ідеологія. Напередодні дня незалежності я запропоную мій варіант, але зараз хочу, щоб Ви зрозуміли об’єктивну реальність

Які тенденції сьогодні домінують у Європі  світі? Насампе­ред, посилення ролі держав і бюрократії загалом. Такі тенденції зрозумілі. Саме держави та їх центральні бан­ки взяли на свої плечі проблеми і борги фінансового сек­тору після глобальної фінансової кризи 2008 р. Ба більше: нині більшість країн Європи та Європейський центральний банк вже беруть на себе проблеми і борги цілих країн, причому йдеться не тільки про Грецію. Об’єктивно, що роль урядів у розвитку економіки Європи  посилюється. Як наслідок, ми спостерігатимемо потуж­ний тиск на владу в Європі і США націоналістів. Крайні праві і ліві партії,   в тому числі, і за допомогою і фінан­совою підтримкою В. Путіна, будуть дедалі більше втручатися в економіку, заохочувати торговельні бар’єри, згортати фінансову допомогу висхідним країнам, шукати зовнішніх ворогів або ізгоїв (слабкі, беззахисні і незро­зумілі країни типу України). Чого варті, наприклад, за­клики президента Угорщини про надання громадянства етнічним угорцям, які мешкають на території України: це прояв зухвалого втручання у внутрішні справи ін­шої держави.

Я впевнений, що у перспективі відкрите суспільство, міжнародна торгівля, європейська інтеграція перемо­жуть автаркію та ізоляціонізм в Європі і у всьому світі, але зараз треба готуватися до нової ситуації в Європі та світі, — де не глобалізація та міжнародна торгівля без бар’єрів, а економічний націоналізм і навіть економічні війни стануть ре­альністю. До речі, вони вже стали реальністю не лише у відносинах Україна — Росія, але і у відносинах Європа — Росія, США- Китай , США-Туреччина  і ,навіть, США-Європа.

Тут буде доречним процитувати Людвіга фон Мізеса, котрий опублікував 1944 року книжку «Всемогутній уряд: тотальна держава і тотальна війна»: «Фатальною помилкою, яка зірвала всі плани збереження миру, було саме нерозуміння людьми того, що тільки у світі чи­стого, досконалого і необмеженого капіталізму відсутні стимули для агресії та за­воювання. Де немає економічної свободи, там усе зовсім інакше. У сучасному світі етатизму, де кожен народ прагне до ізоляції та автаркії, не можна ствер­джувати, що людина не одержує ніякої вигоди від за­воювання. У наш час торговельних і міграційних бар’єрів, валютного контролю і експропріації іноземного капіталу війна та завоювання можуть дати чимало вигід. Майже кожен громадя­нин кровно зацікавлений у протидії політиці іно­земних держав, яка може обмежити його ма­теріальний інтерес. Тому немає нічого дивного в тому, що майже кожен громадянин хоче бачити свою країну сильною і могутньою: він розраховує одержати вигоду від її воєнної могутності».

Отже, вільний ринок — це мир та інтеграція, а втручання держави в економіку — це війна та ізоляція. Коли в Європі та світі було все добре, економіка і міжнародна торгівля зростали, разом з усіма країнами зростала і Україна (попри локальні, але дошкульні економічні удари Росії). Зазначу, що еко­номічне зростання в 2000–2008 рр. відбувалось завдяки сприятливим умовам міжнародної торгівлі. Українці лише плили за течією. Зараз усе змінилося. Зростати треба буде не з усіма, а всупереч усім, за рахунок своїх ре­сурсів або ресурсів сусідів (якщо їх можна буде залучити), а удари Україна буде отримувати вже не тільки від Росії… В той же час українці мають завжди пам’ятати, що багатство їх країни буде тим більшим, чим більш багатими будуть їхні сусіди. Звичайно, якщо ці країни торгують з Україною, а не воюють з нею.

Стає очевидним, що малі народи не мають сил захи­ститися самостійно від економічного націоналізму інших народів. Не готова до такої нової світової політики і Україна, економіка якої маленька, а націоналізм, незва­жаючи на війну, все ще майже лайливе слово — принаймні для половини українців. Тому ще раз зазначу: в найближчі роки нема розумної альтернативи економічному націоналізму, він вигідний усім: і уряду, і українським компаніям, і українським родинам. Що означає економічний націоналізм? Купувати українські товари, інвестувати в Україну, підтримувати українські банки і компанії (точ­ніше ті, які платять податки в Україні), слухати українсь­ких артистів, читати українських авторів, — адже все це робить Україну і українців багатшими. За вмілої інкор­порації ідей економічного націоналізму у свідомість людей більшу частину антиукраїнців саме через шлунок можна перетворити якщо не на патріотів, то просто на лояльних громадян України.