Україна – це країна героїв і, на жаль, зрадників.

Герої – не лише кадрові військові, але також і поети, спортсмени, айтішники, економісти… – гинуть на фронті. А зрадники, а серед них не лише політики та чиновники, але трапляються і філософи, експерти, журналісти, артисти, блогери… – плодяться в тилу.

Зрадники – політики та чиновники – здають важливу інформацію Раші чи приймають погані рішення на фронті. А ще вони виступають адвокатами Раші. Кажуть, що хтось з української сторони в обмін на «розблокування» вивозу зерна з одеського порту сприяв тому, що з Раші зняли важливі санкції, а саме: обмеження на експорт мінеральних добрив і зерна та імпорт запасних частин для вкрадених Рашою літаків. Як на мене – це були дієві санкції проти Раші! Невже це не зрада? Вони кажуть, що це Путін знову всіх обманув? Ні, не всіх. Разом із зрадниками Він обманув лише чесних українців та європейців разом з американцями. Ракетним ударом по одеському порту він на них ще й плюнув. Але плюнув він і на Ердогана, який на відміну від європейців не обітреться, як це зробить ООН, а зухвало вже скоро дасть ляпаса Путіну. Чекаємо.

А що ми маємо вимагати після ракетного удару? Принаймі поновити всі скасовані санкції та обмеження проти Раші та запровадити нові. Чекаємо на офіційну заяву про це від нашого уряду!

Але є ще один прошарок зрадників (антиукраїнців) – це духовні колаборанти рашистського світу (русского мира). Ці духовні колаборанти стали бажаними гостями наших ютуб-каналів. Вони вже розпочали підготовку українського суспільства до поствоєнного світу в якому буде досхочу гарних рашистів і з якими ми без Путіна та поганого Заходу будемо будувати нову державу…

До початку війни духовні колаборанти не приховували своєї любові до Раші, рашистської мови, рашистської історії, культури, літератури. Ба більше, вони доходили до екстазу від спілкування на українських та рашистських каналах з їх старшими рашистськими братами – політиками, експертами, блогерами, журналістами, філософами, письменниками… Вони відкрито (як правило за гроші Кремля) несли рашистські наративи в українське суспільство. Після 24 лютого духовні колаборанти з Рашою замовкли – хтось втік за кордон, а решта тихо чекала, що українці їх зацькують. Але українці не стали зраджувати своїм традиціям, вони залишились надтолерантними до всіх антиукраїнців. Саме тому ці духовні колаборанти Раші почали знову розганяти кремлівські (путінські) наративи.

Так, наприклад, є в Україні «філософ», який пафасно на українських ютуб-каналах вже поширює такі ідеї:

– війна Раші проти України, морально виправдана,

– Крим нам незаконно подарували,

– Раша індустріально розбудувала Україну, тому вона має право цю індустрію знищити,

– Раша воює не з Україною, а із Заходом (це філософське лайно ніби не розуміє, що війна це смерть і на цій війні гинуть не американці чи європейці, а саме українці! Вже 354 дитини вбили!),

– після війни українська нація зникне…

– інтеграція України з Заходом це шлях помилковий, це шлях до кризи і руїни.

Таких антиукраїнців, як цей філософ тисячі. До їх послуг – радіо, телебачення, ютуб-канали, причому антиукраїнська пропаганда тут іде рашистською мовою, яка знову домінує в українському ефірі – це називається контрпропаганда. Раша активізує прихильників її московсько-православної цивілізації готувати українське суспільство до дружби з нею на випадок своєї поразки. Якщо ми переможемо у цій війні, а я в це вірю, на нас чекає дуже потужна хвиля інформаційного лайна антиукраїнців, які вже почали готувати нас до чергової зради.

Жалкую, що мою книгу «Антиукраїнець, або воля до боротьби, поразки чи зради» прочитало лише десять тисяч українців, якби один мільйон, все було б інакше…