Екстериторіальне право українців на самозахист чи лагідна капітуляція

У війні з Рашою Україна має не лише силу – ЗСУ, але і слабке місце – це діти, жінки – все цивільне населення України, а також критична інфраструктура – АЕС, ТЕЦ, канали водопостачання та водовідведення, системи постачання газу… Так от, програючи ЗСУ, рашисти б’ють по слабким. Удар по харківській ТЕЦ – це удар по слабким – дітям, жінкам, пенсіонерам Харкова, які на зиму мають залишитись без світла, електрики, тепла, води, каналізації. Такі удари будуть тривати незважаючи на успіхи українських збройних сил. Адже нам заборонили діяти симетрично. Нам наказали мовчки страждати, а рашистам в Раші гарантували мирне небо, спокій і отримання задоволення від безкарних терористичних актів проти мирного населення України.

Я впевнений, що для захисту цивільного населення України потрібна нова стратегія, яка базується на екстериторіальному праві українців на самозахист. Така стратегія України (за підтримки Заходу) стосовно безумовного права на ліквідацію точок нанесення ударів по Україні з території Криму, Білорусії, Раші може врятувати Київ, Харків, Миколаїв, Одесу…від зими без тепла, світла, води, каналізації. Саме об’єкти критичної інфраструктури рашисти щоденно брутально обстрілюють з території Раші, Белораші та Криму.

Причому починати застосовувати цю стратегію треба з Криму та Білораші. Очевидно, що Кремль зрозуміє меседж Києва – you will be next. Бажано, щоб цей меседж був не лише від Києва, але й від Вашингтона, який має підтримати екстериторіальне право українців на самозахист – удари у відповідь.

Якщо удари рашистів по критичним об’єктам інфраструктури будуть тривати далі, то Україна має заявити про своє безумовне право на симетричні дії стосовно об’єктів критичної інфраструктури Криму, Раші та Белораші. Причому Захід має негайно підкрипити це право відповідною зброєю.
.

Якщо ми (Україна і Захід) не відмовимося від табу на удари у відповідь по нам з чужих територій є загроза перетворення України у Бучу, тільки зв’язані за спиною руки будуть не у сотень українців як у Бучі, а у сотень тисяч чи навіть мільйонів по всій Україні! І стріляти по українцям зі зв’язаними руками будуть не патронами з автоматів, а бомбами і ракетами з території Криму, Білорусії чи Раші. Чи не є така позиція програшною для українців і всього світу? Чи можна виправдати вбивство 17 людей у гуртожитку в Харкові або знищення ТЕЦ тим, що ракета прилетіла з Раші? Якщо так, то для мене це вже по той бік добра і зла, це крах західних цінностей.

Нажаль, я допускаю, що страх перед воєнною ескалацією все ще деякий час буде паралізувати розум і волю західної еліти. На цей випадок я пропоную для неї мирний (лагідний) план поразки Раші та закінчення війни. США, Британія та ключові країни ЄС висувають Путіну, Кремлю, Раші ультиматум:
– негайно (протягом 24 годин) припинити вогонь,
– швидко (протягом 7 днів) вивести війська (без важкої техніки) на кордони станом на 23 лютого 2022 р.,
– негайно розпочати і за 30 днів закінчити демілітаризацію Криму та Белораші,
– негайно розпочати перемовини з Україною про покарання військових злочинців, виплати контрибуції та гарантії безпеки для України в кордонах 2014 р.
У разі невиконання цих вимог Захід протягом 24 годин має застосувати такі санкції проти Раші:
1. Відключити від свіфту всі банки Раші, включаючи центральний банк.
2. Конфіскувати всі залишки доларів та євро на коррахунках всіх російських банків.
3. Запровадити антивоєнне мито на весь експорт Раші у розмірі 35%.
4. Запровадити антивоєнний дисконт у розмірі 50% від світових цін на експорт рашистської нафти (але не більше 40 дол за барель нафти), причому половину різниці між світовою та фактичною ціною продажу буде йти до спеціального міжнародного фонду допомоги Україні – на фінансування ЗСУ, розбудову української економіки та фінансування дефіциту бюджету України.

За таких санкцій ВВП Раші рухне на 40% і війна закінчиться за два місяця. Щоб закінчити з Рашою за два тижні на додаток до цих санкцій США, Британія та ключові країни ЄС разом з Японією та Швейцарією мають націоналізуюти вже заарештовані золотовалютні резерви Раші та її олігархів (приблизно на суму 350 млрд. дол). Стосовно цих коштів застосовується така процедура додаткових санкцій:

1. Кожен день війни Раші проти України має коштувати їй 1 млрд дол.
2. Кожна випущена ракета по території України має коштувати їй 100 млн дол.
3. Кожна скинута бомба на Україну також 100 млн. дол.
4. Кожен вбитий рашистами цивільний українець 100 млн. дол.
Половина цих коштів має йти до спеціального міжнародного фонду допомоги Україні у реальному масштабі часу. Коли Путін зрозуміє, що кожен проданий барель рашистської нафти чи кожен день війни роблять Україну сильніше, що Раша, запускаючи ракети по Україні, сама рефінансує свою поразку, він зупинить війну, він не буде далі вимагати запускати ракети по цивільному населенню.

Якщо все залишиться як зараз, то рашисти будуть відчувати себе як в тирі. Вони будуть і далі щодня вибирати для ракетних і бомбових ударів нові цілі в Україні – дитячи садки, школи, аеропорти, заводи та житлові будинки, мости, ТЕЦ-и в будь-якому українському місті від Харкова (де зараз відбуваються безпрецедентні ракетні звірства рашистів) до Львова, чи від Миколаєва до Чернігова. А ми не можемо відповісти, немає належної зброї та права на її застосування, та й реальних санкцій проти Раші також нема.

Це навіть гірше ніж полювання на звірів. Це цинічний щоденний масовий розстріл людей на очах Західного світу, співчуваючої, але повільної і дуже бюрократичної Європи, я вже не кажу про імпотентів з ООН (яку, на додаток, Раша продовжує підгодовувати).