Ейфорія від перемоги нового президента чи поразки старого вже пройшла. Більшість вже переймається стосовно дати інагурації чи можливості дочасних виборів ВР. Мене ж найбільше хвилює розвиток української економіки, зарплати українців та трудова міграція молоді за кордон.

Як і Вам мені соромно, що Україна змагається з Молдовою за передостаннє місце (не останнє!) у списку найбідніших країн Європи, а Путін хизується бідністю українців у порівнянні з росіянами…

Так от, коли приходить нова влада — Президент, Прем’єр у мене виникає надія, що вона почне діяти раціонально: професійно, без значних (принципових) помилок і без великої корупції… Я ніколи не сподіваюсь, що у нас з’явиться геніальна влада, яка буде більш освіченою, більш професійною, більш інтелектуальною, більш моральною, більш дієвою, ніж влада в провідних країнах світу — Швейцарії, Швеції, Данії, Норвегії…

Не буду пафосно заявляти, що головними причинами злиднів українців та вже затухаючих темпів зростання ВВП з 3,2% у 2018 р. до 2,3% в 2019 р.є:
— війна з Росією (відкритий воєнний напад, а також економічна та інформаційна війни),
— корупція (податок який українці сплачують корупціонерам сягає 8 — 9% ВВП країни),
— монополії: вони скрізь — в енергетиці, ЖКГ, торгівлі. Головний наслідок їх діяльності — ціни в Україні на 20-30% вищі, ніж в ЄС,
— олігархат, який фактично керує країною. В останні часи він відкрито й цинічно знущається над країною і українцями.

Це причини сталі й очевидні, їх треба чи ліквідувати, чи мінімізувати, але рішуче і швидко. Але є речі не такі очевидні, але не менш шкідливі для українського суспільства, я маю на увазі стиль, звички та традиції українського урядування.

Не буду навіть висміювати позицію НБУ і Уряду, які головну причину затухання темпів економічного розвитку пов’язують з причинами на кшталт: припинення впливу рекордного врожаю на ВВП…

Вони (Уряд та НБУ) не винні (як діти), що не розуміють своєї ролі і відповідальності за економічне зростання, трудову міграцію (втечу) молоді з України, злидні пенсіонерів. Вони не винні (як діти), що разом (Уряд і НБУ) залучають в Україну не реальних інвесторів, які будують заводи, видобувають газ та нафту, а спекулянтів які разом з ними заробляють ось вже другий рік поспіль на українських ОВДП 18 -20% в доларах! Вони не винні (як діти), що українські банки кредитують українців від 30-35%, а замість бізнесу кредитують той же Уряд і НБУ. І за цю їх діяльність бідні українці платять зі своїх податків. Вони не винні, що з нас сміються наші вороги, а нашим друзям за нас соромно.

Скажу так, симбіоз корупціонерів і невинних дітей в керівництві країни, які не володіють реальними активними механізмами впливу їх управлінських рішень на зростання ВВП є дуже небезпечним. В сучасних умовах економічних війн та тотального економічного націоналізму Уряд і НБУ не може тихо і пихато сидіти в кущах (по-науковому — буди нейтральними) і спостерігати за світовою кон’юктурою.

Отже, чекаємо на нову легітимну владу, яка буде здатна активно й професійно організовувати економічне зростання, яка не буде легітимно сидіти в кущах і спостерігати як олігархи, за їх участю і допомогою, нелегітимно, але реально керують нашою економікою, яка не буде пихато нас повчати як врожай, погода чи світова кон’юктура впливають на зростання (падіння) ВВП України.